Новини

У процедурі банкрутства фізичної особи є дві стадії: реструктуризація боргів; визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Реструктуризація – оптимальний варіант закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для фізичної особи, так і для кредиторів, оскільки відбувається відновлення її платоспроможності та погашення боргів.

Як це відбувається? Складається план реструктуризації, в якому зазначається:

  • розмір визнаних судом вимог кредиторів із зазначенням суми та черговості задоволення;
  • інформація про всі доходи боржника;
  • інформація ймовірні очікувані доходи в майбутньому;
  • розмір щомісячної суми, яка буде виділятися на задоволення вимог кредиторів;
  • вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

Неодмінною складовою такого плану і мінімальною гарантією задовільного фінансового стану боржника є встановлення суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику для задоволення його побутових потреб, у розмірі одного прожиткового мінімуму на боржника та кожну особу, що перебуває на його утриманні.

Після затвердження господарським судом плану реструктуризації боржник втрачає право бути поручителем за будь-якими зобов’язаннями інших осіб, укладати договори довічного утримання, переведення боргу, позики, договори щодо відчуження або обтяження рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Натомість боржник зобов’язується протягом дії плану реструктуризації повідомляти кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані, отримані позики та кредити, придбані у кредит товари. За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації господарський суд приймає постанову про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів.

Визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів — ця стадія також вводиться постановою господарського суду у разі невиконання боржником плану реструктуризації боргів та у випадку, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не був схвалений план реструктуризації боргів боржника або прийняте рішення про перехід до процедури погашення боргів.

У разі визнання боржника банкрутом господарський суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з боржником проводить інвентаризацію його майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси не включається:

  • житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира не більше ніж 60 м2 або житловою площею не більше ніж 13,65 м2 на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок не більше ніж 120 м2) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернене стягнення;
  • кошти, які перебувають на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Суд може виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке може бути звернене стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї, а також речі, вартістю не більше ніж 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними або дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. При цьому з ліквідаційної маси не можна виключити вказане майно загальною вартістю понад 30 мінімальних заробітних плат.