Новини

Старший партнер L.I.Group, арбітражний керуючий, член Ради НААКУ Артур Мегеря в ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» висловив свою думку про порядок контролю за діяльністю АК з боку НААКУ щодо порушення правил професійної етики.

Як здійснюється контроль за діяльністю арбітражних керуючих з боку Національної асоціації арбітражних керуючих України щодо порушення правил професійної етики арбітражних керуючих?

Спеціальний статус у скаржника

У жовтні 2020 року Рада арбітражних керуючих України  затвердила Порядок контролю Національною асоціацією арбітражних керуючих України за діяльністю арбітражних керуючих. За цей неповний рік до НААКУ надійшло 5 скарг на дії арбітражних керуючих з предмету, який віднесений до компетенції НААКУ. Усі 5 скарг було залишено без розгляду, зокрема, у зв’язку із недотриманням вимог до скарг, встановлених п. 11 Порядком контролю Національною асоціацією арбітражних керуючих України за діяльністю арбітражних керуючих.

Найголовнішою та визначальною умовою подання скарги на арбітражного керуючого з предмету, який віднесений до компетенції НААКУ є наявність спеціального статусу у скаржника – учасника провадження у справі про банкрутство, що унеможливлює подачу безпідставних скарг з боку осіб, які жодного відношення не мають до окремо взятої справи про банкрутство. Найцікавіше, ця норма міститься безпосередньо у Кодексі України з процедур банкрутства, на противагу тому, що державний орган з питань банкрутства має право розпочати перевірку арбітражного керуючого на підставі звернення будь-якої особи. Це не зовсім логічно і справедливо по відношенню до арбітражних керуючих та спричинює додаткове навантаження на них, відриваючи їх від виконання повноважень у справах про банкрутство.

Платний розгляд скарги

Іншим фільтром, який унеможливлює «інформаційний спам» скарг на дії арбітражних керуючих до НААКУ є оплата за інформаційно-технічне забезпечення їхнього розгляду.

Також скаргу на дії арбітражного керуючого, що надіслана до НААКУ розглядає рада арбітражних керуючих регіону, на території якої знаходиться його офіс. Тобто саме колеги арбітражного керуючого зможуть надати належну оцінку та об’єктивно розібратися в ситуації без будь-якого «карального» підходу і суб’єктивізму.

Як наслідок, за цей увесь період жодної пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності не було направлено до дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.

Таким чином, Кодекс України з процедур банкрутства та порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затверджений наказом Мінюсту потребують змін, направлених на захист арбітражних керуючих не лише безпосередньо під час перевірки їхньої діяльності, але й на підготовчій стадії. Такі зміни будуть на користь не лише професійної спільноти, але і державного органу з питань банкрутства.