Новини

14 липня 2020 року КСУ ухвалив рішення №8-р/2020 у справі за конституційною скаргою Дерменжи А.А. щодо відповідності Конституції України положень чч. 1, 2 ст. 23 Закону України „Про іпотеку“, яким визнав положення чю 1 ст. 23 ЗУ „Про іпотеку“ (далі – Закон) такими, що відповідають Конституції України.

Зазначена норма Закону вказує на дійсність іпотеки для нового власника в разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва, навіть у тому разі, якщо інформація про іпотеку йому не була доведена до відома.КСУ наголосив, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки, а також передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов’язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов’язання.

Крім цього,  КСУ підсумував: «Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб’єктів вказаних правовідносин. До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки».

Позиція КСУ є досить важливою для регулювання правовідносин за наслідками  відчуження предмету іпотеки за відсутності запису в реєстрі іпотек, але в умовах наявності дійсного та нерозірваного договору іпотеки.

Наразі, іпотекодавці доволі часто у будь-який спосіб, не повертаючи отримані від фінансової установи кредитні кошти, намагаються уникнути звернення стягнення на таке майно у спосіб, визначений законом, в тому числі і шляхом відчуження об’єктів на користь третіх осіб. Більше того, в подальшому вони намагаються свої дії «легалізувати» у відповідних судових рішеннях.

Як наслідок, такі дії можуть мати наслідком неможливість повернення фінансовим установам, в тому числі і банкам кредитів, що матиме досить негативні наслідки для усієї банківської систем України.

Тому, КСУ у зазначеному рішенні не лише став на захист іпотекодержателів та в черговий раз наголосив позичальникам «що винен – віддати повинен», але і посилив захист іпотекодержателей у існуючих «іпотечних правовідносинах» від недобросовісних позичальників.

Але, в той самий час, на думку КСУ, набувач майна, обтяженого іпотекою, наділений достатніми юридичними засобами захисту своїх прав, у разі порушення конституційного права власності, не виключно і шляхом звернення до суду.

В майбутньому іпотекодержателям під час укладення іпотечних договорів потрібно буде враховувати позицію КСУ та, можливо, адаптувати тексти договорів до висновків КСУ. Ми вважаємо, що таке рішення КСУ є своєрідним «соломоновим рішенням», а, відповідно, не лише справедливим, заснованим на нормах права, але й мудрим.

Юридична практика