Ринок нерухомості є різновидом інвестиційного ринку зі своїми специфічними особливостями та правилами, що відрізняють його від ринків інших активів
Житло є нагальною потребою кожної людини. Без винятків.
Ринок житлової нерухомості є важливою складовою частиною національної економіки, він тісно і нерозривно пов’язаний з будь якою галуззю господарства. Він має як економічне, так і дуже важливе соціальне значення, оскільки задовольняє одну з базових потреб людей — потребу в житлі.
Також ринок нерухомості є одним із ключових маркерів розвитку економіки, індикатором настроїв і добробуту населення.
Можна впевнено сказати, що ринок нерухомості є своєрідним різновидом інвестиційного ринку, певна річ, зі своїми специфічними особливостями, що відрізняють його від ринків інших активів. На ньому присутні інвестори-покупці, інвестори-продавці, які намагаються отримати дохід від об’єкта інвестування, захистити вкладені кошти від інфляції та зберегти капітал.
Які основні складнощі та ризики сфери будівництва? Це питання хвилює як інвесторів, так і «інший бік барикад» — банки, залучені до іпотечного кредитування.
Як нині можна оцінити результати нормотворчості у сфері будівництва та нерухомості, зокрема й орендних відносин, визначити головні переваги та недоліки основних засобів антирейдерського реагування, склавши оптимальні загальні алгоритми побудови комплексного захисту від рейдерства, та взагалі які реалії та перспективи іпотечного кредитування — про це, в тому числі з власного досвіду, розповідають представники юридичного бізнесу.
Юрій Моісеєв, радник L.I.Group, адвокат
Хоча офіційно такого поняття в Україні немає, однак досить тривалий час спостерігається системне рейдерство, від якого потерпає значна кількість юридичних і фізичних осіб, особливо прибутковий бізнес.
Часто відбувається захоплення не лише бізнесу, але й нерухомого майна як основного ліквідного активу.
Найпоширенішими способами рейдерського захоплення нерухомого майна в нинішніх реаліях є:
– несанкціоноване втручання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
– підробка рішень судів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація речового права на нерухоме майно;
– підписання правоустановчого документа, на підставі якого виникає речове право на нерухоме майно, неуповноваженою особою;
– заволодіння нерухомим майном через протиправну перереєстрацію корпоративних прав на нового власника;
– силове захоплення майна;
– заволодіння майном шляхом використання процедур банкрутства.
З огляду на це можемо виділити такі превентивні шляхи протидії рейдерству:
– узгодження правоустановчих документів із чинним законодавством;
– моніторинг інформації щодо належних об’єктів нерухомості та бізнесу в цілому;
– фізична охорона об’єктів потенційного рейдерства;
– звернення до державного реєстратора із заявою про заборону вчинення дій у разі підозри або отримання інформації про дії, спрямовані на заволодіння майном;
– якщо майно належить юридичній особі — проведення регулярного навчання працівників підприємства щодо конкретних дій у разі настання відповідних подій;
– обмеження доступу до правоустановчих документів із боку третіх осіб;
– забезпечення професійної правової допомоги не лише на стадії набуття речового права, але й подальший правовий супровід;
– встановлення SMS-маяка в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом подання відповідної заяви щодо інформування про зміни відносно об’єктів нерухомого майна.
У разі якщо вже відбувся факт протиправного заволодіння нерухомим майном, потрібно:
– звернутися до правоохоронних органів із відповідним повідомленням;
– подати скаргу до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (це можливо, якщо відсутній спір щодо того самого предмета, з тих самих підстав, між тими самими сторонами);
– звернутися до суду;
– використати засоби масової інформації для висвітлення проблеми.
Будь-який із вказаних заходів не може гарантувати 100-відсоткового результату, однак якщо вжити їх у комплексі, шанси позитивного вирішення проблеми зростають.