Новини

Питання правонаступництва завжди займало важливу роль у кредитних правовідносинах, оскільки для кредиторів це хороша можливість продати свій борг і позбавитись від довготривалих судових спорів, а для фінансових компаній – викупити перспективний проект та, не тільки повернути заборгованість, але й отримати певну винагороду.

Етап заміни кредитора

Процедура здійснення процесуального правонаступництва у справах про банкрутство регулюється ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства та передбачає, що заміна сторони може відбутись на будь-якій стадії провадження у справі.

Питання етапу, на якому можливо замінити кредитора у справі про банкрутство на правонаступника є ключовим, адже інколи новий кредитор роками не може дочекатись ухвали суду про заміну, що позбавляє його реалізувати свої права та фактично блокує можливість впливати на процес повернення боргу та приймати участь у судових процесах.

Певний період часу правом провести процесуальну заміну кредитора володіли виключно суди першої інстанції. Однак, 27.02.2020 року у справі №911/806/17 Касаційний господарський суд сформував важливий для кредиторів правовий висновок, згідно з яким апеляційний суд вправі здійснити процесуальну заміну учасника провадження у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Звернення в ході провадження у справі про банкрутство нового кредитора до суду апеляційної інстанції про заміну первісного кредитора, вимоги якого визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, правонаступником за наявності апеляційного провадження не виходить за межі повноважень апеляційного суду.

Отже, ці висновки забезпечують нового кредитора можливістю не втрачати цінний час на очікування повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, а провести заміну під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, що в цілому сприяє прискоренню розгляду справи про банкрутство та забезпечує захист інтересів правонаступника.

Касаційне оскарження

Вирішуючи питання можливості здійснити заміну кредитора правонаступником на стадії апеляційного розгляду справи про банкрутство суд касаційної інстанції знову звернув увагу на ще одну гостру проблему, яка турбує нових учасників, а саме можливість касаційного оскарження такої ухвали.

12.11.2019 року Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в своїй постанові у справі №922/6220/15 вже розглядав це питання і зазначив, що аналіз приписів ч.3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дає підстави дійти до висновку, що ухвала господарського суду у справі про банкрутство, якою замінено кредитора на його правонаступника не підлягає касаційному оскарженню.

Однак, суд касаційної інстанції вирішив не дотримуватись вказаної вище позиції і вже 29.11.2019 року відкрив касаційне провадження у справі №911/806/17 та переглянув в касаційному порядку питання заміни кредитора у справі про банкрутство. При цьому, в межах вказаної справи одним із суддів Касаційного господарського суду висловлено окрему думку згідно якої касаційне провадження все ж таки підлягало закриттю як помилково відкрите.

Аналізуючи норми Кодексу України з процедур банкрутства, а саме ст. 9, яка регулює порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства слідує, що ухвала суду першої інстанції про заміну кредитора на правонаступника після її апеляційного перегляду все ж таки не може бути переглянута судом касаційної інстанції.

30.04.2020 року у справі №50/311-б Касаційний господарський суд передав вирішення цієї проблеми на розгляд Великої Палати Верховного Суду і всі з нетерпінням чекали на її висновки, які можливо сформували б єдиний підхід до даного питання.

21.05.2020 року Велика Палата Верховного Суду повернула касаційну скаргу відповідній колегії судів мотивуючи це тим, що правову позицію на предмет неможливості перегляду в касаційному порядку заяв про заміну кредитора на правонаступника вже висловлено, а у разі необхідності відступу від попереднього висновку справа може бути передана на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

07.07.2020 року Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду своєю ухвалою вирішив прийняти касаційну скаргу у справі №50/311-б  та призначити її розгляду.

З наведених подій слідують висновки, що, нажаль, єдності в питанні можливості касаційного оскарження ухвали про заміну кредитора на правонаступника так і не сформовано, тому ми маємо різні підходи та позиції суду касаційної інстанції до вирішення цієї проблеми. Натомість, новий кредитор не має відповідних гарантій, що зможе реалізувати своє право на звернення з касаційною скаргою і повинен розуміти, що висновки суду апеляційної інстанції можуть бути кінцевими.

Дана ситуація повинна все ж таки бути врегульована на законодавчому рівні, оскільки під час придбання права вимоги або укладення договору відступлення, правонаступник повинен розуміти, яким чином він зможе захистити свої права у разі заперечень інших учасників щодо його заміни у справі про банкрутство.

Обсяг повноважень

Ще одним важливим питанням є обсяг повноважень нового кредитора у справі про банкрутство. Поширеними є випадки коли попередник не приймав активної участі у справі про банкрутство, тобто не оскаржував судові рішення, які в цілому впливали на хід справи, не реалізував свої права на висловлення заперечень щодо вимог інших кредиторів, тощо.

Положення ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Отже, якщо новий кредитор має намір після залучення його до участі у справі розпочати активно переглядати всі судові рішення та наздогнати втрачене за попереднього кредитора, то реалізувати такі плани навряд чи вдасться.

Досить поодинокими є випадки коли заміна кредитора на правонаступника може слугувати підставою для поновлення процесуальних строків.

21.03.2019 року Східний апеляційний господарський суд в своїй ухвалі у справі №Б-39/27-09 сформував висновки, що товариство об’єктивно не могло знати про обставини затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, оскільки апелянт набув статусу нового кредитора по справі, тому строк на подання апеляційної скарги пропущено з поважних причин, у зв’язку з чим він підлягає поновленню.

Під час касаційного перегляду справи, незважаючи на те, що Постанова суду апеляційної інстанції в цілому залишилась без змін, однак в частині поновлення строків позиція Касаційного господарського суду зводиться до того, що такі дії визнаються Верховним Судом невірним та вказують на втручання суду у принцип правової визначеності.

Таким чином, поновлення процесуальних строків на звернення до суду з апеляційними, касаційними скаргами та іншими процесуальними документами для нового кредитора не є поважною причиною пропуску такого строку, а вчинення даних дій фактично перебуває під законодавчою забороною.

Підсумовуючи вказані проблемні питання, що потенційно можуть виникнути у кредитора, який викупив борг до підприємства-банкрута, слід зазначити, що шлях заміни кредитора та подальшого повернення заборгованості не буде однозначно легким та швидким, оскільки наявні певні прогалини в законодавстві, які не дозволяють повноцінно захисти інтереси правонаступника. У зв’язку з цим, необхідним є формування єдності судової практика та позицій Касаційного господарського суду задля повноцінного розуміння новим кредитором свого обсягу процесуальних можливостей та заборон.

Вікторія Михайлова, адвокат, для Юридичної практики, від 08.09.2020 р., №№ 36-37