Новини

Таке поняття як банкрутство компанії насамперед асоціюється з фінансовими складнощами та неможливістю повернути борги кредиторам.

Однак, безвихідних ситуацій не буває і наявність інструменту для відновлення платоспроможності боржників є тому підтвердженням. Мовиться про Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), який був прийнятий у 2018 році й прийшов на заміну застарілому Закону «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».

Попередній закон про банкрутство був малоефективним, адже його положення вже не відповідали умовам сучасного світу.

До моменту прийняття Кодексу, питання умов повноважень перших зборів кредиторів не було належним чином регламентоване.

Своєю чергою, це створювало умови для низки зловживань з боку як кредиторів, так і боржників.

Новоприйнятий Кодекс встановив чіткі умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Боротьба зі зловживанням

Кодекс не лише містить низку оптимізованих інструментів для скорочення процедури банкрутства, але й для підвищення її ефективності. Нові положення покликані задовольнити вимоги кредиторів у процедурі банкрутства боржника та мінімізувати можливості зловживання ними як боржниками, так і кредиторами. Зокрема, зазначене про викуп боржником свого майна афілійованими структурами за низькою вартістю.

Якщо раніше процедура продажу майна була дозволена за допомогою «кишенькових» бірж, сьогодні вона може відбуватися виключно через електронну платформу, яка затверджена Кабінетом Міністрів України. До того ж положення Кодексу забороняють зупиняти провадження у справі про банкрутство, кредиторам та комітету кредиторів надано ширші права у процедурі, а саме ініціювання процедури банкрутства відбувається за спрощеною системою.

Зміни до Кодексу

14 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19».

Цим нормативно-правовим актом врегульовується низка питань, що стосуються процедур банкрутства на період карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусною хворобою COVID-19. Зокрема, мається на увазі захист суб’єктів господарювання та права власності з боку держави.

Основною метою Закону є недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення карантинних заходів в Україні.

Йдеться про унормування порядку проведення зборів кредиторів у режимі онлайн чи шляхом опитування.

Крім того, додатково була розроблена процедура підтвердження особи та повноважень всіх учасників таких зборів кредиторів чи їх комітетів, а також порядок оформлення таких зборів.

Додатково Закон також вводить новий порядок відповідальності арбітражного керуючого за невчинення дій, які передбачені Кодексом, з причини вимог карантину.

Власне, у зв’язку з карантинними обмеженнями виник ризик порушень у проведенні процедури банкрутства і вищезазначені зміни покликані їх виключити.

Кодекс, як основний інструмент проти зловживання процедурою банкрутства

Чимала кількість фахівців вже встигли охрестити Кодекс прокредиторським, оскільки його положення часто захищають права саме кредиторів.

Однак, він у першу чергу направлений на покращення кредитного клімату в нашій країні та регламентує обов’язки як боржників, так і кредиторів.

В Україні саме кредитори стикаються з негативними наслідками неплатоспроможності боржників і є основними ініціаторами процедур банкрутства.

Норми, що потребують додаткової уваги

Безумовно, не всі норми змін до Кодексу є детально продуманими і ще потребують вдосконалення. Як це часто буває у законотворчому процесі, лексичні формулювання приховують в собі чимало недоліків та відсутність конкретних визначень.

До прикладу, новоприйнятий Закон містить кілька нових положень, які безпосередньо стосуються статусу арбітражного керуючого. У процесі процедури банкрутства йому тепер надано більше інструментів для керування.

Одним з таких важелів впливу є право на проведення зборів кредиторів у випадку їхньої «бездіяльності».

Однак, у тексті закону не вказано, що конкретно мається на увазі під поняттям «бездіяльність».

Арбітражним керуючим доведеться на свій розсуд встановлювати параметр активності кредиторів, а на практиці це може призвести до численних суперечок між сторонами.

До того ж наділення арбітражних керуючих більшим контролем створює поле для зловживань з їх боку. Численні випадки безпосереднього зв’язку між арбітражним керуючим та боржником, що призводить до недобросовісної поведінки першого.

Таким чином, контроль арбітражних керуючих з боку кредиторів має бути збалансованим.

Крім того, існують спірні положення, які стосуються фінансових питань. У разі відсутності у боржника заставного майна для оплати послуг арбітражного керуючого, Закон перекладає це зобов’язання на кредиторів.

Це стосується як забезпечених, так і незабезпечених кредиторів.

Подібні норми є спірними та потребують додаткового розгляду на предмет мінімізації негативних наслідків для всіх сторін взаємовідносин.

Новий рік та прогнози

Прояв життя у сфері законодавчого регулювання банкрутства в Україні є, безумовно, позитивним моментом для нашої країни. Це ознака руху в ногу з часом з метою відповідати актуальним викликам та збалансування інтересів усіх учасників процедур банкрутства.

Наразі Закон прийнятий, і вже незабаром ми зможемо побачити перші його позитивні результати та недоліки, які варто ліквідувати.

Законодавці намагалися врахувати зауваження кредиторів у внесенні змін до Кодексу, однак не всі з них були почуті.

Варто також зазначити перенесення введення в роботу електронної системи «Банкрутство та неплатоспроможність». Дана система повинна була запрацювати з 1 грудня 2021 року та охоплювати єдиний реєстр боржників, щодо яких відкриті провадження у справах про банкрутство.

До того ж очікувалось введення нового функціоналу електронного кабінету арбітражного керуючого.

Проте впровадження системи в дію було перенесене на 1 грудня 2022 року. Таким чином, в цьому році є шанс цифровізації у сфері банкрутства.

Зміни до Кодексу тільки 6 січня 2022 року набули чинності. Вони мають чимало нових ефективних захисних механізмів для захисту інтересів кредиторів та передумови до залучення іноземних інвестицій в українську економіку.

Наразі нам лишається спостерігати за наслідками нововведень.

Микола Ковальчук, старший партнер ЮК L.I.Group, адвокат, арбітражний керуючий