Новини

Серед ефективних інструментів запобігання банкрутству юридичних осіб – фінансова реструктуризація та досудова санація. Яку саме користь несуть ці два механізми для юридичних осіб, чим вони регулюються та які сьогодні існують перешкоди в їх реалізації? Про це під час першої Сесії VI Форум з реструктуризації та банкрутства «Розвиток інституту неплатоспроможності в Україні» розповідав радник ЮК L.I.Group Юрій Моісеєв.

Фінансова реструктуризація

Механізм фінансової реструктуризації регулюється Законом України «Про фінансову реструктуризацію». За задумом законодавця, такий спосіб уникнення заборгованості юридичних осіб був запроваджений тимчасово у 2016 році та мав діяти до 2019 року. По закінченню терміну Незалежна асоціація банків лобіювала продовження дії Закону, оскільки, на думку банківської спільноти, трирічного терміну було недостатньо для досягнення результатів ефективності механізму. Таким чином, дію закону було продовжено до 19 жовтня 2022 року.

Суть цього Закону та власне механізму фінансової реструктуризації полягає не лише у очищенні корпоративних портфелів від NPL, але й у добровільному врегулюванні заборгованості між банком чи іншою фінансовою установою та боржником. Останнім вважається та юридична особа, яка укладала договір позики з будь-якою з фінансових чи банківських установ.

За неповні п’ять років дії Закону було впроваджено 46 процедур фінансової реструктуризації. З кожним роком ефективність даного механізму тільки зростає, що свідчить про його популярність серед боржників та кредиторів. За даними Секретаріату фінансової реструктуризації, який технічно забезпечує впровадження процедури в Україні, станом на січень 2021 року, було реструктуризовано боргів на суму більше 65 млрд гривень.

Цікаво те, що 97 відсотків загальної кількості кейсів є успішними. Це демонструє те, що інструмент фінансової реструктуризації дійсно є дієвим і спроможним полегшити життя позичальникам та оптимізувати їх платоспроможність. Серед активних користувачів даного механізму присутні  великі промислові виробники, автосалони, представники харчової промисловості тощо.

Якщо розглядати взаємодію Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про фінансову реструктуризацію», то у останньому чітко передбачено, що договори, які укладені боржником на виконання плану фінансової реструктуризації, не можуть бути визнані недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ в процедурах банкрутства. Тобто, банківська чи інша фінансова установа, якій юридична особа заборгувала, є захищеною на майбутнє у разі відкриття провадження у справі про банкрутство боржника-позичальника.

Серед найбільш поширених перешкод на шляху введення плану фінансової реструктуризації боргу є наявність недовіри до механізму з боку позичальника та кредитора. Дехто вбачає в цьому завелику складність та відмовляється. Однак при правильному підході та залученні зовнішніх експертів можна досягти позитивного результату.

Досудова санація

Серед ефективних механізмів фінансового порятунку та запобігання банкрутства підприємства є санація юридичної особи-боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. Цей інструмент не є новим, оскільки його було введено ще Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак процедура досудової санації виявилась занадто сирою і за роки існування не дала позитивних результатів. Зокрема було здійснено 33 спроби впровадити процедуру щодо боржників, але вони не увінчались успіхом.

21 жовтня 2019 року було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, в якому передбачена стаття 5, що регулює інститут досудової санації. За час дії Кодексу було подано 8 заяв про затвердження плану досудової санації. На сьогоднішній день діючими є 4 і вони успішно реалізовуються. Ще одна заява наразі перебуває на розгляді першої інстанції, 1 план був скасований у зв’язку із невиконанням, ще 2 переглянуті апеляційними судами та ухвали про затвердження скасовані.

Що стосується успішних кейсів, по яких наразі виконується план досудової санації, йдеться про суми заборгованості більше мільярда гривень. Зокрема, Господарським судом м. Києва був затверджений план досудової санації на суму 1,95 млрд грн щодо компанії, яка займалась будівництвом Шулявського мосту в місті Києві. У іншій справі про затвердження плану досудової санації на 1,2 млрд грн Касаційний господарський суд Верховного суду залишив в силі ухвалу та постанову місцевого й апеляційного господарського судів про затвердження плану досудової санації. Наразі план передбачає собою відстрочення боргу на два роки і потім розстрочення виконання зобов’язань терміном на один рік. За час дії механізму економічні та статистичні показники боржника суттєво покращились, порівняно з періодом до моменту затвердження плану досудової санації. Крім того, підприємство змогло модернізувати деякі свої потужності.

Попри те, що у більшості боржників не було віри в ефективність механізму досудової санації, інструмент допомагає полегшити життя компаніям, які опинились у скрутному фінансовому становищі. На сьогоднішній день ми вже маємо успішні випадки виконання плану і очевидно, що в майбутньому їх кількість буде зростати. У Кодексі України з процедур банкрутства зазначено, що досудова санація є позасудовим  інструментом запобігання банкрутству. Тобто, хоч суд формально і бере участь у цій процедурі, вона все ж вважається позасудовою.

Стаття 5 Кодексу України з процедур банкрутства регламентує процес провадження досудової санації. Зокрема першочергово проводиться детальний аналіз фінансового стану боржника. Після того проводяться збори кредиторів, які є безпосередніми учасниками досудової санації, та приймається рішення про подачу заяви про затвердження плану досудової санації до господарського суду. У свою чергу, суд розглядає заяву, оцінює об’єктивну можливість цього плану та приймає рішення щодо його затвердження. Стаття 5 не є формалізованою та надає досить широкий спектр застосування заходів у досудовій санації з метою відновлення платоспроможності підприємств.

Серед найбільших проблем досудової санації є недовіра з боку потенційних учасників. Зокрема кредитори часто думають, що їх намагаються обдурити та уникнути сплати боргу. Однак достатньо елементарно заглибитись у вивчення тонкощів механізму, що дасть розуміння його ефективності для обох сторін правовідносин.

Наразі вже є пропозиції змінити статтю 5 Кодексу з метою вдосконалення механізму досудової санації. Однак, на мою думку, вона ще навіть не встигла повною мірою запрацювати, щоб показати свою ефективність. Дуже важливо дати можливість існуючим нормам проявити себе і лише після того можна робити якісь висновки. В противному випадку зміни просто ні до чого не приведуть.

Банкрутство та ліквідація