Новини

У відвертій чоловічий розмові Микола Ковальчук розповів, чим його дивував Усик, за що Теофімо Лопес з батьком дуже вдячні Гондурасу та чому святкував вдома у Теренса Кроуфорда День незалежності США.    

– Пане Миколо, ви працювали юристом Олександра Усика. Коли розпочали співпрацю?

Я не працював його юристом як наймана особа, а був його адвокатом. Також наша юридична компанія надавала йому комплекс послуг щодо реєстрації прав на торгові марки, в тому числі USYK, USYK-17, LOMUS і таке інше. Ми будували правильні юридичні моделі володіння брендами, здійснювали постійний системний моніторинг порушення прав інтелектуальної власності Олександра та миттєво усували такі порушення, використовуючи певні легальні юридичні механізми. Також ми супроводжували усі його сімейні справи, здійснювали аудит угод. Особисто я, як його адвокат, здійснював аудит та корегування його боксерських контрактів на поєдинки, промоутерських та копромоутерських угод з К2 Promotion та Matchroom Boxing Еді Херна. Приймав участь у багатосторонньому погодженні умов на поєдинки та багато іншого.

Познайомили мене з Олександром Сергій та Тетяна Ватаманюки, з якими ми дружимо родинами. Саме Сергій, як його тренер та менеджер в Україні, наполіг на тому, щоб у Олександра був належний юридичний супровід і попросив мене в 2017 році включитись у цей процес. У мене є юридична компанія з відповідними компетентними фахівцями у потрібних сферах та я особисто близько знайомий із спортивною, боксерською специфікою юридичних аспектів. Як друг Сергія й великий шанувальник боксу, звичайно, погодився на цю пропозицію. Більше того – я здійснював весь цей масив роботи Pro Bono, тобто, безкоштовно.

– Можливо, ви відразу допустили ключову помилку, коли стали працювати з Усиком на умовах Pro Bono? Адже навіть у мене в голові виникає думка, що кваліфікований юрист не може працювати безкоштовно. До речі, це була ваша ініціатива, Сергія чи Олександра?

Ми почали співпрацю, як я вже згадував, за ініціативою Сергія. Мене ж попросив мій друг. Плюс ми повинні були визначитись, які будуть об’єми і так далі. Також мені був дуже цікавий цей напрямок. Я бачив у цьому і можливість свого розвитку як спортивного адвоката, менеджера, адже у мене вже визрівала думка зайнятись менеджерською та промоутерською діяльністю, чим я, власне, зараз і займаюсь. І я абсолютно не жалкую. Більше того, багатьом нашим професійним боксерам, які ще не мають сталого значного прибутку, я допомагаю і буду допомагати надалі Pro Bono. Є близькі друзі, які допомагають багато в чому мені, а я їм – такий собі бартер. Звичайно, якщо у нас є системна та стабільна співпраця – це буде лише на комерційних засадах. Мені ж потрібно утримувати нашу юридичну компанію, а деколи доводиться залучати багатьох юристів при мультизадачних кейсах. Але і ви праві – Pro Bono розслабляє замовників і твоя робота виглядає менш цінною, як чимось само собою зрозумілим і належним, тому це дійсно не найкращий і часто невдячний шлях.

– Скільки тривала ваша співпраця з Усиком? Скільки контрактів на бій готували?

Трохи більше двох років. Кількість контрактів вже і не пам’ятаю… Точно всі контракти Суперсерії. Особливо важким та містким був супровід та процес перед поєдинком із Гассієвим. Там було дуже багато моментів, які ми намагались встановити на користь Олександра, тим паче, що він повинен був боксувати в Москві. В процесі узгодження усіх умов контракту були залучені представники усіх основних 4-х боксерських організацій (WBC, WBO, WBA та IBF), представник Суперсерії, російська сторона, Егіс Клімас та Олександр Красюк. Ми тоді особливо щільно працювали з Егісом над цим, бо з росіянами було дуже багато проблем і невиконання зобов’язань. Причому, всі ці моменти виникли вже напередодні поєдинку. Десь за тиждень. Було важливо і Олександра (Усика) не розбалансовувати перед боєм і вирішити усі юридичні проблеми належним чином.

– Чим Усик дивував? Тоді вже була помітна виняткова релігійність Олександра? Зрозуміли, на чому вона будувалася?

Усик приємний хлопець у спілкуванні. Дуже цінує свою родину – дітей, дружину, маму. Творча особистість. Не любить вникати в рутинні деталі процесів. Він подобається людям, нестандартний. Тому у нього так званий хайп перед поєдинками виходить краще, ніж у будь-кого з наших боксерів. Ну хіба що у Івана Редкача хайп на такому ж рівні)

Так, він релігійна людина, ходить до церкви щонеділі, молиться, особливо багато перед поєдинками. Це, як я розумію, певною мірою і медитація для нього. Він таким чином ще краще збалансований морально і в правильному настрої підходить до поєдинку. Перед самим поєдинком в роздягальні теж саме, він дуже любить релігійні ритуали. І це добре, бо це його дисциплінує.

– Як складалися ваші відносини с промоутером Усика Олександром Красюком та менеджером Егісом Клімасом?

Відносини з Олександром Красюком склались добре. Він адекватна людина, з якою легко працювати. З Егісом ми працювали інтенсивно перед поєдинком з Гассієвим, тому що така була вимога Олександра. Також, за проханням Егіса, я вилетів за тиждень до бою Гвоздика із Стівенсоном за титул чемпіона світу за версією WBC і допомагав йому по дієтології, так як відомому дієтологу Олександру Фоці не змогли відкрити візу вчасно. Тож був, як-то кажуть, руками і очима Фоки в харчуванні Олександра Гвоздика та досягненні необхідної ваги на зважуванні. Також займався багатьма іншими організаційними питаннями для Гвоздика та його тренера Тедді Атласа. Тоді якраз і познайомився близько з Олександром і Тедді. З того часу ми товаришуємо з Гвоздиком та його родиною і це вже не пов’язано з боксом. Більше, мабуть, інші спільні інтереси та взаємна симпатія.

– Під час своєї професійної боксерської кар’єри Усик змінив 5 тренерів. Вас такі часті зміни дивували?

Ні. Так як єдиний тренер, якого сприймає Олександр – це Анатолій Миколайович Ломаченко. Це єдиний авторитет для нього і лише його зауваження та поради він приймає, мабуть, як батька. Анатолій Миколайович завжди впливав так чи інакше на тренувальний процес Олександра. Мене дивує інше – як він це робив! Без будь-яких пояснень, попереджень та банального “дякую за роботу”. Джеймс Алі Башир до цих пір не розуміє, як і чому це відбулось. Ватаманюк, який був поруч з Олександром 5 років поспіль і турбувався про всі організаційні деталі підготовчого процесу, умов контрактів для Олександра і так далі. Він завжди намагався досягти максимальної вигоди та комфорту для Усика. Я це знаю, бо ми були на зв’язку 24 години на добу і Сергій звертав увагу навіть на найменші деталі. Коротше кажучи, додавав мені роботи. І це, вважаю, дуже правильно. Так от, Сергій дізнався про припинення співпраці із ЗМІ. Майже те ж відбулося зі мною. Восени 2019 року приїхали хлопці з команди Усика, забрали усі документи, подякували і поїхали. Жодних пояснень. До цих пір не знаю причини) З Фокою – та сама історія.

Додам, що “Короля робить свита!” Тому яким би талановитим не був спортсменом, його повинні оточувати професійні люди, які будуть фахово закривати ті напрямки діяльності, в яких спортсмен або не розуміється взагалі, або дуже мало. Американці часто використовують термін, який мені дуже подобається, звучить як “to add value” – “додавати цінності”. Члени команди повинні підсилювати спортсмена. Якщо цим будуть займатись випадкові люди – результат буде відповідним. Я завжди приводжу приклад успішної команди у Віталія та Володимира Кличків! Зі своїми командами і чудовою роботою фахівців Віталій та Володимир добились і добиваються чудових результатів і ростуть та розвиваються далі, досягаючи неймовірно високих результатів у всьому. Вони завжди наймають людей, які знають в чомусь більше ніж вони.

– Це ви познайомили Усика з дієтологом Фокою? До цього у Олександра були проблеми з дієтологом?

З Олександром Фокою Усика познайомив Сергій Ватаманюк. І це відбулось практично одночасно з початком співпраці зі мною. Сергій робив усе, аби укомплектувати команду Усика хорошими і потрібними фахівцями. І був правий. Кожен повинен якісно виконувати свою ділянку роботи і боксер не повинен відволікатись на деталі, особливо під час підготовки до бою. До Фоки у Усика не було ніякого дієтолога. І все харчування і згонка ваги відбувалася “по старинці”, за радянською класичною схемою. Фока показав Олександру абсолютно новий , професійний науковий підхід. Результати ми всі бачили. А саме форму та функціонал Олександра в боях з Гассієвим та Белью. Ні до цього, ні після цього Усик в подібній формі не перебував.

– Фока розповідав, що саме ви його познайомили з Лопесами, після чого він почав з ними співпрацювати. А ви коли познайомилися з Теофімо і його батьком?

Приблизно три роки тому. З того часу постійно на зв’язку з його батьком. До речі, Теофімо наймолодший третій у родословній Теофімо  Його дід Теофімо старший – з Іспанії, родом з Більбао. Батько – Теофімо Лопес-середній, народився в Гондурасі, куди дід переїхав із своєю дружиною. І Теофімо наймолодший уже народився у США. Лопес-середній та Лопес-молодший так люблять і поважають Лопеса-старшого, що у молодшого на грудях татуювання дня народження діда римськими цифрами.

Ще одна цікава історія про підтримку боксерського істеблішменту Лопеса: Теофімо викинули з команди, хоча він мав ліцензію і повинен був боксувати за збірну США. І лише уряд Гондураса дав йому можливість боксувати за їх збірну. За що вони дуже вдячні Гондурасу.

– Чим вам запав в душу Лопес?

У нього є щось таке, чого немає у багатьох інших боксерів сучасності. Він як відображення великих боксерів минулого: з прекрасним таймінгом, гарматним ударом і бажанням зробити шоу. У всіх поєдинках, крім Накатані, його опоненти падали як підкошені. І він це робив красиво. Це в більшості заслуга його батька, який закоханий в бокс і постійно повторював, що бокс став дуже нудним і він хоче повернути минулу велич Ери Алі та Майка Тайсона. Познайомились ми з ними після якогось поєдинку. Виявилось що сім’я Лопесів та мій близький друг, єдиний у світі посол WBC Chico Lopez земляки і у них багато спільних знайомих і зв’язків – так ми почали дружити. Родина дуже порядна та приємна у спілкуванні. Трешток на камеру – лише правильний хайп, інструмент, який необхідний в боксі, особливо в США для досягнення певних комерційних цілей.

– На кого б ви поставили у можливому матчі-реванші Лопес-Ломаченко?

Я особисто дуже не хочу щоб цей поєдинок відбувся. Я б хотів щоб Василь виграв у всіх хлопців в дивізіоні у 135 фунтів. Джервонта, Раян Ґарсія, Хейні – серйозний виклик для Василя, але він сильніший та досвідченіший, ніж всі вони. Або спустився і забрав всі пояси в 130 фунтів і став там абсолютним чемпіоном. Це важливо і для Василя і для нас, його фанів. Я дуже хочу і бажаю йому цих перемог! Бо він, як ніхто інший, цього заслуговує. А з Лопесом – думаю, що при проведенні реваншу буде ще важче, ніж першого разу, так як зараз Лопес вже вивчив Василя і не буде його остерігатись як першого разу. Це був би дуже жорсткий поєдинок. Просто Ломаченко вже Лопесам не цікавий. З відомих всім причин – фінансовою та спортивною. У нього є з ким боксувати. Плюс присутня певна образа і принципова позиція, що команда Василя або Боб Арум не дозволив включити пункт про обов’язковий реванш, який Лопеси просили.

– Вважаєте, що Боб грав на стороні Василя, а не Теофімо?

Арум, при підписанні контракту на бій, поставив Теофімо умову, що у разі, якщо Лопес програє, то його мінімальна винагорода, зазначена за подальші поєдинки, зменшується. Але якщо виграє (у що Боб, очевидно, не вірив і не хотів цього), то винагорода, відповідно, збільшиться. Тож всі розмови про куплений бій, неприхильність американських суддів є не більше, ніж плітками. Боб Арум був такий засмучений після бою, що навіть не підійшов і не потиснув руку батькові Теофімо і не прибув на прес-конференцію.

– А як ви подружилися з одним з найкращих боксерів сучасності американцем Теренсом Кроуфордом?

З Теренсом познайомився у 2016 році. Ми з ним маємо спільне хоббі – займаємось кінологією і тримаємо собак однієї породи. Правда, як виявилось, у мене значно більш елітного розведення собачки (собаки Чіко Лопеса – як Ролс Ройс у світі собак), а у нього якісь вуличні були. Ми на цьому фоні почали спілкуватись. Я якраз прилетів у США із своєю собачкою і так у нас зав’язали  приятельські відносини. Він нас запросив у 2017 році до себе додому в Омаху, штат Небраска, на святкування Дня незалежності США . Це було незабутньо. Ми були зовсім в інших умовах, неофіційно, з його родиною, у його домі, в домі його мами. Він неймовірно проста, добра та відкрита людина. В його місті його всі знають і поважають. Він обожнює своїх дітей (їх у нього вже шість!) і проводить весь свій вільний час із родиною. Побудував величезний сучасний боксерський та ММА зали, де тренуються і профі, і школярі та студенти, з яких він не бере жодної платні за тренування. Він виріс в бідній родині і згадує, що у нього не було можливості сплачувати за зал, тому зараз надає таку можливість іншим дітям. Не вживає алкоголь, не палить. Завжди тримає себе в формі. І у цього хлопця нуль хайпу, дуже скромний. Виріс без батька, з матір’ю, а допомагав виховувати його як чоловіка його рідний дядько, який є ветераном збройних сил США, служив у “морських котиках”. До речі, активами Теренса управляє Уорен Баффет – Уорен теж з Омахи, вони земляки.

– В соцмережах бачив фото, де ви граєте с Кроуфордом у шахи. 

Теренс дуже любить грати в шахи і я йому замовив в Україні шахи з козаками! І коли ми всі разом зібрались в одному готелі біля Madison Square Garden, я влаштував турнір з шахів, в якому тоді грали два абсолютні чемпіони світу з професійного боксу.

– Другий був Усик? Хто з них краще грав в шахи?

Тоді виграв Теренс. А я виграв у Теренса) Також ми взяли участь у благодійному турнірі у Нью-Йорку з пінг-понгу. До фіналу дійшли Саша Фока і Кроуфорд. Сашко почав впевнено вигравати і тоді організатори попросили Фоку програти, бо Теренс мав вручати як переможець якісь призи і виручені на турнірі кошти дітям. А ще Теренс двічі виграв у мене в більярд (Pool, американка). Грали на віджимання від підлоги.

– Якщо не помиляюсь, ви навіть були в команді Кроуфорда та Лопеса в декількох боях?

Так. Поза сценою, як-то кажуть. Дуже цікаво як по-різному ці хлопці готуються і мотивуються перед поєдинком безпосередньо. Атмосфера чудова. Лопес – монстр, перед виходом, б’є лапи так, що стіни дрижать. Батько його дуже сильно мотивує перед виходом. Теді Атлас теж має такий підхід. А Кроуфорд завжди спокійний як удав, просто жартує із своїми друзями. Сміються, моляться в колі і він виходить і робить свою роботу.

– Зараз, як юрист, працюєте з Сергія Дерев’янченком?

З Сергієм працюємо не так давно. Дружимо родинами. Супроводжуємо юридичні процеси на території України і міжнародні транзакції, слідкуємо за юридичною чистотою всіх цих кроків. В США у Сергія є юристи, з якими він працює. У нього все дуже професійно поставлено в цьому плані – він та його дружина Ірина особисто вникають у всі деталі. Мені дуже імпонує їхнє ставлення та підхід! І вони прекрасні люди в звичайному житті.

– З ким ще працюєте з боксерів?

Допомагаю з юридичними консультаціями та контрактами Івану Редкачу, Владу Сіренко,  Арнольду Хегаю, братам Байсангуровим, Дмитру Митрофанову, а серед промоутерських компаній – К2 Promotion.

Сhampion.com.ua