Новини

В ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» Артур Мегеря, адвокат, арбітражний керуючий, старший партнер ЮК L.I.Group, розказав про актуальні питання судової практики у справах про банкрутство, зокрема щодо звільнення арбітражного керуючого зі справи за рішенням суду.

Майже рік як ми працюємо за новими правилами, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ). Норми даного Кодексу нерідко характеризували як «прокредиторські», оскільки вони направлені, в першу чергу, на захист інтересів саме кредиторів.

Одна з дискусійних норм Кодексу стосовно права кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, незалежно від наявності підстав (ч. 4 ст. 28 КУзПБ). Кредитори активно застосовують таку процесуальну можливість на практиці та масово звертаються з клопотаннями про відсторонення арбітражного керуючого, жодним чином не мотивуючи своє рішення, натомість пропонують кандидатуру арбітражного керуючого від себе.

В такій ситуації останнє слово залишається за судом: звільнити арбітражного керуючого без будь-яких причин або стати на захист його прав. При цьому, питання призначення та відсторонення арбітражного керуючого розглядається тільки судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки КУзПБ не надає можливості його оскарження в касаційному порядку. Однак, останні висновки апеляційних господарських судів досить різні, їх позиції у цьому питанні розійшлись, а кожен регіон формує свою судову практику щодо застосування ч. 4 ст. 28 Кодексу.

Північний апеляційний господарський суд:

«у випадку подачі комітетом кредиторів клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, задоволення такого клопотання є правом, а не обов`язком суду та воно не може бути безумовною підставою для його відсторонення. У зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати мотиви цього клопотання через призму принципу незалежності арбітражного керуючого».

(Постанова від 11.03.2020 року у справі №911/1902/17)

«передбачена абзацом третім ч. 4 ст. 28 КУзПБ ситуація може бути безумовною підставою відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків за умови, що таке рішення відповідає інтересам усіх кредиторів, а комітет кредиторів приймає таке рішення, як представник усіх кредиторів, а не для вирішення одним кредитором своїх особистих інтересів у справі, через втручання в роботу ліквідатора і неврахування інтересів інших учасників справи та, зокрема, інших членів комітету кредиторів, а також думки інших кредиторів, які мають право дорадчого голосу у зборах та у комітету кредиторів».

(Постанова від 01.06.2020 року у справі №910/12367/18)

Висновки Північного апеляційного господарського суду зводяться до того, що безпідставно відсторонити арбітражного керуючого не можливо, оскільки це порушує принцип його незалежності, є втручанням в його роботу та може призвести до зловживання кредиторами таким правом.

Західний апеляційний господарський суд:

В Постанові від 16.03.2020 року у справі №914/2618/16 висловлює позицію, яка полягає в тому, що ч. 4 ст. 28 Кодексу не є безумовною підставою для відсторонення арбітражного керуючого.

Центральний апеляційний господарський суд:

«Безпідставним є посилання скаржника на те, що судом першої інстанції як на підставу припинення повноважень арбітражного керуючого було прийнято до уваги протоколи зборів/ комітету кредиторів, оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, клопотання було відхилено та арбітражного керуючого було відсторонено від виконання повноважень розпорядника за ініціативою суду, за неналежне виконання покладених на неї обов`язків, що узгоджується з приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства».

(Постанова від 09.06.2020 року у справі №904/160/19)

Центральний апеляційний господарський суд погоджується з тим, що рішення комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого повинно бути обґрунтованим та мотивованим і не може бути задоволено автоматично, у зв’язку з його поданням.

Південно-західний апеляційний округ вказує на імперативність норми ч. 4 ст. 28 Кодексу та наголошує, що відсторонення, в даному випадку, не потребує обґрунтування комітетом кредиторів свого рішення, що викладено в наступних Постановах.

«суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що за ступенем визначеності варіантів поведінки комітету кредиторів при вирішенні питання про відсторонення арбітражного керуючого, абз. 3 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства є абсолютно визначеною нормою права, тобто нормою, яка з вичерпною конкретикою і повнотою встановлює умови своєї дії, права та обов`язків адресатів. Зміст цієї норми не дозволяє іншого її тлумачення».

(Постанова від 19.05.2020 у справі №923/1493/15)

«абзац 3 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства містить імперативні приписи, якими визначено право комітету кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. Судова колегія наголошує, що тлумачення імперативної норми, із висуванням додаткових вимог, які не передбачені законом та прямо суперечать цій нормі, фактично призводять до підміни змісту цієї норми».

(Постанова від 09.06.2020 року у справі №923/378/17)

«висновок суду першої інстанції про те, що при розгляді клопотання не було встановлено порушення прав комітету кредиторів та окремих кредиторів як осіб, що звернулися до суду за захистом своїх прав та інтересів від ліквідатора, не приймаються до уваги колегією суддів, адже в даному випадку комітет кредиторів реалізує своє право, встановлене законом, а не звертається до суду за захистом свої прав».

(Постанова від 09.06.2020 року у справі №923/1536/15)

Східний апеляційний господарський суд:

«усунення арбітражного керуючого за клопотанням комітету кредиторів не вимагає доведення заявником наявності підстав до такого відсторонення, дослідженню підлягає лише дійсність волевиявлення кредиторів  та її належне оформлення»

(Постанова від 06.04.2020 року у справі №922/3369/19)

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відсторонення можливе без наявності будь-яких підстав, однак обов’язково повинно бути дотримано порядку скликання і проведення засідання комітету кредиторів.

З огляду на позиції судів апеляційних інстанцій прослідковується відсутність єдиної думки у застосуванні ч. 4 ст. 28 КУзПБ. Крапку в історії з правом кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, незалежно від наявності підстав, міг би поставити Касаційний господарський суд, однак касаційний перегляд, в даному випадку, не передбачений.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду:

«В даному випадку предметом касаційного оскарження є відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено частиною 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.»

Окрім цього, колегія суддів касаційної інстанції відхилила доводи арбітражного керуючого, що висвітлені у касаційній скарзі питання мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та, мають виняткове значення для арбітражних керуючих в питанні права на працю.

(Ухвала від 19.06.20 року у справі №923/1493/15)

Єдиним виходом у цій ситуації є все ж таки надання можливості допуску питання щодо застосування спірної норми до суду касаційної інстанції та його розгляд Великою Палатою Верховного Суду для формування єдиної судової практики або внесення на законодавчому рівні змін до КУзПБ шляхом доповнення або виключення ч. 4 ст. 28 КУзПБ.

Банкрутство & Ліквідація